«Я Ледь Дихаю. Зовсім Погано, Просто Пожалійте. Я На Межі…» — Захисник Потребує Допомоги (ВІДЕО)

«Цензор.НЕТ» поспілкувався із захисником ДАП, старшиною роти з 93 ОМБр, який повернувся додому з клініки, оскільки просто не може дозволити собі повноцінне лікування важкої хвороби.

«ДОРОГО ВИХОДИТЬ, ДЕ ЦІ ГРОШІ БРАТИ?»

У Ігоря Гофмана (позивний Упир) рак горла у третій стадії. Зараз він не може говорити — лише писати. Спочатку боєць нібито погоджується на зустріч (із письмовим, але все ж таки живим спілкуванням) неподалік від приватної клініки під Києвом, де вони з дружиною винаймають житло. Але буквально за 10 хвилин все скасовує: «Я ледь дихаю. Зовсім погано, просто пожалійте. Я на межі…»

«ДОРОГО ВИХОДИТЬ, ДЕ ЦІ ГРОШІ БРАТИ?»

Ледь дихаю. Я на межі. Кіборг Ігор Гофман бореться з раком горла і потребує фінансової допомоги 01

За декілька днів після цієї розмови Ігор Гофман повернеться з Київщини у Дніпровську область, додому. Повернеться та залишиться без підтримуючої терапії, яку отримував у клініці, з однієї-єдиної причини: «Дорого виходить, де ці гроші брати? Адже потім ще лікування, і ще операція…»

Ми продовжуємо листування, але пише Ігор, звичайно, небагато. «Вибачте, що так відштовхую. Нудота, слабкість», — пояснює він у один з днів. «Так, кошти потрібні, але я зараз навіть до туалету сам дійти не можу…», — каже у інший. «Вночі знепритомнів і впав, побився. Цілий день відкачували…» — пізніше.

Але є тема, зачіпаючи яку він зненацька оживає та пише набагато більше та жвавіше, ніж про власний діагноз, потрібні кроки та про прогнози лікарів. Це — його бойові побратими. Коли Ігор Гофман ділиться контактами тих, з ким був на війні та спілкувався близько — розповідає про кожного з них докладно, описує досвід, характер, життєвий шлях.

Першим Ігор пригадує Едуарда Читадзе із позивним Бабай. «Мій перший старшина, — відрекомендовує друга. — З досвідом війни у Чечні ще. Прямий, чесний. З Іловайська ще керівництву по вухах давав від душі… «

«ЯКБИ ВІН ВІДКРИВ МОЇ ГРУДИ ТА ЗАЗИРНУВ У ДУШУ, ВІН БИ СКАЗАВ: «БОЖЕ МІЙ, ВІН БОЇТЬСЯ БІЛЬШЕ, НІЖ Я!»

«У 2014 році, коли ми прийшли з Іловайська, мені сказали, що буде створюватися батальйон. Гриша, який ішов туди командиром однієї з роти, запитав: «Підтримаєте мене? Підете у мою роту?» Нас із хлопцями десь 30 було на той момент, решта — хто у госпіталі, хто ще десь…» — нібито здалека починає свою розповідь Едуард Читадзе, Бабай.

В Іловайську він був старшиною роти, і до роти новоствореної йому також запропонували піти старшиною. Але на роту він спочатку вирішив подивитися, познайомитися поближче з уже наявними у ній бійцями. «Гриша привів нас до будівлі у Черкаському (місце постійної дислокації 93 ОМБр під Дніпром, — Ред). Заходимо — бачу, хлопці різні. І молоді є, і мого віку… Ввечері я провів вечірню перевірку. Вийшли на неї далеко не всі. Але я не наполягав, щоб хлопців піднімали: достатньо було, щоб хтось ще з присутніх показав мені, що ось, такий-то лежить і спить. І ось я називаю чергове прізвище під час переклички:

-Гофман Ігор!

-Я!

Я дивлюся на нього і кажу з усмішкою:

-Незрозуміло. Чи то єврей, чи то німець…

Вигляд у Ігоря чомусь був змучений. Можливо, боліло щось. Я спостерігав за хлопцями вже пів  дня — і бачив, хто сто грамів пив, хто музон слухав, хто у «самохід» бігав. Цей чоловік не пив, такий спокійний був, зосереджений… Навіть занадто серйозний», — пригадує Бабай.

Ледь дихаю. Я на межі. Кіборг Ігор Гофман бореться з раком горла і потребує фінансової допомоги 02

Ігор Гофман

Після перевірки Бабай сказав командиру, що роту приймає. Лише кількох із тих хлопців, що були разом із ним у Іловайську, «забракував». «У них вже нерви нікуди не годилися… — пояснює. — І так на душі хріново буває, а коли ще боєць кричить «Відправ мене додому!»

Новоформована рота одразу поїхала у Тоненьке. Там один взвод охороняв штаб та його околиці, ще один мав одразу їхати у аеропорт, щоб поміняти бійців, а третій — чекати, аби замінити попередній взвод на летовищі.

Ледь дихаю. Я на межі. Кіборг Ігор Гофман бореться з раком горла і потребує фінансової допомоги 03

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *